Спадщина розподіляється між її набувачами за двома принципами: за заповітом померлої людини або за його відсутності – у відповідності до положень Цивільного кодексу України, які визначають черговість успадкування майна родичами померлої людини – його дітьми, одним з подружжя, батьками померлого, братами чи сестрами, бабусями та дідусями, онуками, дядьками та тітками, які перебували в родинних зв’язках з померлим та/або є його кровними родичами. У випадку відсутності заповіту розподілом майна між спадкоємцями займається нотаріус, який відкриває та здійснює супровід спадкової справи. право на отримання спадщини, як інформує сайт absl.org.ua мають родичі померлого, які проживали з ним впродовж п’яти останніх років, а розподіл частки на кожного спадкоємця здійснюється нотаріусом, який веде спадкову справу.
Які особливості відкриття спадкової справи
Відкриття спадкової справи здійснює адвокат, який обслуговує відповідний округ, де в останні роки проживав покійний. Після смерті родича, потенційний спадкоємець (один з них) повинен звернутися до адвоката з відповідним пакетом документів, до складу якого повинні входити:
- документи, що підтверджують ступінь родинних відносин між заявником та померлою особою, на кшталт паспорта або свідоцтва про народження;
- довідка органу місцевого самоврядування, що підтверджує проживання спадкоємця з померлою особою впродовж останніх п’яти років, що передували даті смерті;
- документи, що підтверджують належність померлому певного рухомого та нерухомого майна – свідоцтво права власності на житловий будинок та господарські будівлі, технічний паспорт на автомобіль (мотоцикл, яхту чи моторний човен), державні акти на право володіння земельними ділянками під забудовою, для ведення особистого селянського господарства чи земельні паї. Всі документи на нерухомість приймаються до розгляду тільки у вигляді оригіналів.
Заява на відкриття спадкової справи подається спадкоємцем безпосередньо в приміщенні нотаріальної контори. У випадку якщо спадкоємцями виступають родичі другої черги – онуки чи племінники покійного, чинне законодавство передбачає сплату державного мита та прибуткового податку з громадян (ПДФО, для спадкоємців першої черги ставка ПДФО дорівнює нулю).
Яка процедура успадкування майна за заповітом
Кожен власник рухомого чи нерухомого майна може самостійно визначити коло осіб, які можуть претендувати на успадкування належного йому майна: готівкових коштів, цінних паперів, коштів на рахунках в банках, акцій та часток у володінні певними компаніями/брендами, роялті та іншого майна у вигляді квартири, приватного будинку, гаражу, автомобіля чи земельної ділянки.
Окрім прямих родичів першої та другої черги набувачами майна за заповітом покійного можуть бути будь-які фізичні особи без родинних зв’язків та юридичні особи на кшталт благодійних фондів та неприбуткових організацій. Переважні права на отримання спадщини, навіть у випадку наявності заповіту мають діти покійного, які на момент його смерті не досягли повноліття та батьки непрацездатного віку.
