До нашої реакції звернувся 16-річний Дмитро Савченко із Талалаївки і розповів, що піше вірші, але популяризувати свою творчість та отримати фідбек від читачів йому не дуже вдається.
Віршувати Дмитру Савченку подобається, хоч робить це недуже давно, почав у нинішньому році.
«Мені подобається доносити свої думки через поезію, бо це – гарно. Я пишу про важливі проблеми нашого часу. У мене — більш такі філософські вірші. На даний момент їх небагато близько 10», — розповів Дмитро.
Юнак дуже хоче почути схвалення від людей, відгуки чи поради. Тож і відправляв свої вірші до різних журналів і газет — київських, львівських, харківських…
«Проте вийшло так, що абсолютно всі ЗМІ проігнорували. І наша місцева газета «Трибуна хлібороба» також. Але я все одно хотів заявити про себе і вирішив, що треба облаштувати джерело, такий собі колодязь із водою, щоб поблизу виставити свої вірші. Біля джерела поки розміщена одна поезія, яка власне і стосується джерела. Люди, за потреби, туди приходять, набирають воду і читають мій вірш.
Джерело я облаштував на знак протесту проти ігнорування молодих поетів», — зауважив Дмитро Савченко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спершу була дерев’яна, потім гуртом побудували цегляну: в селі на Чернігівщині є унікальний храм (Фото)
Він розповів, що згадане джерело у Талалаївці є вже дуже давно. Проте поступово люди забули про нього і воно занепало.
«Рік тому я його знайшов, а не так давно вирішив, чому б мені його не облаштувати. Я носив туди цеглини, інший матеріал, який був потрібен. Усе будував і робив сам, зокрема й таблички, окрім того висадив квіти і полуницю. Все це зробив за пару днів.
Я викладав новину про джерело в соцмережі, отримав схвальні відгуки. Люди кажуть, що я – молодець і не маю не зупинятися», — зауважив юнак.
До речі, у новому шкільному році Дмитро навчатиметься вже в 11 класі, у майбутньому хоче вступити до філософського факультету і в подальшому бачить себе творчою людиною.
****
Гнідий мак
Самотній мак серед бузку
Кривавим співом завива
– Побачте, вже цвіту я!
Всім байдуже, та дарма!
Серед запахів весняних
Пробивається гнідий
Тихий, серед всіх нахабних
Запах маку, мій рідний
Боже спопели їх всіх
Що ті цвітуть зі мною поряд
Може, то вже навіть гріх
Поки свій стулив ти погляд
Мак самотній вже не пахне
Зав’яв давно, серед прекрасних
Рожевих, темних, попелястих
Тих бузків…
–
Спілкувалася Ірина Осташко
Фото – Дмитро Савченко
