За інформацією: Суспільне Чернігів.
Колаж із зображенням трьох історичних ландшафтів Чернігова: територія Валу зі Спасо-Преображенським собором XI століття, Болдина гора та комплекс Троїцько-Іллінського монастиря. Суспільне Чернігів
У Чернігові хочуть змінити номінацію для подання об’єктів до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 18 серпня члени Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини підтримали та рекомендували номінацію «Культурний ландшафт Чернігова» для подання та подальшого включення до списку.
Про це йдеться на Facebook-сторінці департаменту культури Чернігівської ОДА.
Оновлена номінація охоплюватиме такі території та об’єкти:
- комплекс історичного середмістя — колишня міська земляна фортеця з усіма належними спорудами (територія Валу);
- Єлецька гора з ансамблем Єлецького монастиря та курганом «Чорна могила»;
- Болдина гора з курганним могильником Х століття та комплексом Троїцько-Іллінського монастиря.
«Для підготовки оновленої номінації вже провели значний обсяг наукової та організаційної роботи. Наступний етап — розроблення номінаційного досьє, а також підготовка спільного плану дій для Чернігівської ОДА, міської ради та Національного заповіднику «Чернігів стародавній» щодо подальшої підготовки заявки», — йдеться у публікації.
Володимир Павленко. Суспільне Чернігів/архів
Народний архітектор України та головний архітектор Чернігівської області у 1986-2011 роках Володимир Павленко, який теж був присутній на цьому засіданні у коментарі Суспільному розповів, що в той день оновлену назву номінації лише ухвалили на розгляд комісії управління культури. Тепер вона має надійти в Міністерство культури, а воно, якщо затвердить, подасть до ЮНЕСКО, коли вони будуть збиратися.
Єдиний, хто утримався від голосування — археолог Ігор Ігнатенко.
Ігор Ігнатенко. Суспільне Чернігів
У коментарі Суспільному він повідомив, що на засіданні не почув чіткої відповіді: чи ухвалять оновлену номінацію представники ЮНЕСКО? Адже, на його думку, досі деякі об’єкти так і залишаються лише у попередньому списку.
«От давайте ми зробимо перший крок, а далі подивимося як вийде, все одно це буде ухвалювати рішення ЮНЕСКО. Таку відповідь я почув. Я згоден, але саме тому я так і проголосував, тому що це рішення ЮНЕСКО, і вони обирають ті об’єкти, які вони вважають цінними для всього світу. Відповідно воно не завжди може співпадати з нашим уявленням про ці цінності».
Як приклад він навів свій досвід спілкування з представницею ЮНЕСКО.
«Вона мені розказала, який у них алгоритм. Тобто, вони надсилають своїх експертів, вони можуть бути з України, але вони мають бути афілійовані саме при ЮНЕСКО, щоб вони бачили світ очима ЮНЕСКО. І вони, кажуть, шукають, які об’єкти підходять під їхні критерії, а далі вже йде співпраця з місцевою владою — розробляємо та просуваємо. А в нас це робиться навпаки. А ми хочемо, щоб ЮНЕСКО у нас прийняло ці об’єкти. Це знаєте, як запропонувати, а давайте ми проголосуємо, щоб Чернігів включили у Європейський Союз. Рішення буде ухвалювати ЄС, а не Чернігів. Я за те, що будуть досліджувати, додатково фотографувати. Тобто ці всі роботи, можливо, вони колись знадобляться. Шкоди від цього не буде, але і користь від цього теж невелика. Тобто поміняли формулювання».
Нагадаємо, наприкінці 2022-го та на початку 2023-го, Міністерство культури та стратегічних комунікацій у співпраці з Чернігівською ОВА, МВА та іншими причетними установами активізували роботу з підготовки досьє для внесення історичного центру Чернігова до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Як повідомляло тоді МКСК Суспільному, після консультацій між українськими й міжнародними експертами з Польщі та Литви, вони ухвалили рішення про оновлення номінації й подання до попереднього списку об’єкта — «Культурний ландшафт Чернігова». Це, на їхню думку, є більш перспективним «з огляду на його видатну універсальну цінність».
До цього, з 1989 року, до попереднього списку ЮНЕСКО була включена номінація «Історичний центр Чернігова» (пам’ятки архітектури національного значення Спасо-Преображенський та Борисоглібський собори).
Про історію Чернігова щодо входження у попередній список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, чого не вистачало тоді, щоб завершити процес і що заважає зараз: відсутність фінансування чи непорозуміння між представниками різних гілок влади? Чому, на думку істориків, місцеві забудовники мають вплив на владу міста щодо невключення територій до списку ЮНЕСКО, та головне — що ж дасть новий статус історичним пам’яткам Чернігова — читайте в архівному матеріалі Суспільного.
Читати ще
Читати ще
Фактично без змін з 1989 року. Чому історичні пам’ятки Чернігова досі не в списку ЮНЕСКО
