За інформацією: Суспільне Чернігів.
Андрій Михалець з дружиною та донькою. ФОТО: Суспільне Чернігів
Для чотирирічної Варвари стільчик занизький. Тому дівчинку саджають на стоси з паперів.
Все, що не встигли придбати, буде пізніше, пояснює адміністраторка паспортного столу Ірина Єрмоленко. Відділення міграційної служби тут відкрили напередодні минулого року за кошти громади. До цього державне відділення Міграційної служби укрупнили й перенесли в сусідню Мену понад рік тому.
"Дзвінків скільки було. Надавали консультації по телефону: куди можна поїхати, куди швидше", – розказує Ірина Єрмоленко.
Адміністраторка відділу ЦНАП Сосницької селищної ради Ірина Єрмоленко готується фотографувати чотирирічну Варвару. ФОТО: Суспільне Чернігів
Жителі громади їздили в Мену або Корюківку.
Олена Крот, яка живе у селі Вільшани Сосницької громади, згадує, як минулоріч оформляли паспорт старшій доньці в Корюківці:
"Корюківка у нас по колу взимку 70 км, а сюди – 25. Сюди нам вигідніше. Ну і так, зігнали, може, з п'яти районів людей, скільки під паспортним столом людей, і скільки ми чекали на той паспорт. Там, може, сорок чоловік було у паспортний стіл – от яку чергу треба вистояти, а ще враховувати повітряні тривоги. На дві години нас вивели, як повітряна тривога була… То ми ще своїм транспортом. А якщо автобус, то можеш і не дочекатися, не встигнути на транспорт".
Жителька села Вільшани Сосницької громади Олена Крот. ФОТО: Суспільне Чернігів
Після закриття в Сосниці відділення Державної Міграційної служби, було багато звернень до селищної ради, розповідає Андрій Портний.
"Багато років ця послуга була в громаді. Це для людей дискомфорт – кудись їхати, отримувати паспорт. Нам вдалося залучити донорську підтримку – я хочу подякувати фонду німецькому GIZ. Вони допомогли нам з обладнанням – це десь 480 тисяч гривень. Ну і з місцевого бюджету пішло приблизно 180 тисяч, які пішли на придбання і встановлення захищеного каналу зв’язку, відповідно, придбання ліцензійного програмного забезпечення. І утримуємо персонал", – каже Андрій Портний.
Голова Сосницької громади Андрій Портний. ФОТО: Суспільне Чернігів
Власним коштом в громаді пів року тому відкрили й відділення РАЦСу. Тепер довідку про смерть, народження чи одруження жителі громади також можуть отримувати на місці.
"Було ж, їздили в Мену, а тепер тут можна звертатись. Нам зручніше тут, ніж туди їздити. Так туди поки автобуса дочекаєшся, а тут ось, під боком. Це приїжджали з Киріївки в Сосницю, десь години півтори чекали автобуса, а тоді в Мену 20 хвилин їхали, так само з Мени – там поки автобуса дочекаєшся. А так ось приїхала, буду дитині свідоцтво про народження міняти", – розповідає жителька села Киріївка Сосницької громади Наталія Ковтуненко.
Жителька села Киріївка Сосницької громади Наталія Ковтуненко. ФОТО: Суспільне Чернігів
Державний реєстратор відділу ЦНАП Сосницької селищної ради Алла Редько каже:
"Ми приймаємо заяви. Ці заяви передаються в Менський відділ ДРАЦ, вони виготовляють всі документи. І люди отримують ці документи вже не в Мені, а у нас".
Державний реєстратор відділу ЦНАП Сосницької селищної ради Алла Редько. ФОТО: Суспільне Чернігів
За послуги, надані у цих відділеннях, гроші йтимуть у громаду, але тарифи на це встановлює держава і їх недостатньо, щоб перекрити витрати на зарплату персоналу, програмне забезпечення тощо, каже Андрій Портний.
"Якщо будемо виходити в нуль, то, я думаю, що це досить непогані показники роботи. Держава поступово перекладає на громади видатки, функціонал, послуги тощо. Це досить непогано. Я вважаю, що громади можуть якісно надавати послуги своєму населенню і ми в цьому зацікавлені. Люди задоволені – значить громада працює нормально. Але потрібно, щоб держава не забувала і перекладати доходи, тому що, якщо перекладаєш видатки, то розумієш за рахунок чого воно може бути покрите. Зараз розуміємо – війна, тому берем на себе", – говорить Андрій Портний.
